НКЦПФР (Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку) на одному з останніх своїх засідань затвердила зміни до Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює НКЦПФР.

Нормативним актом встановлені загальні вимоги щодо організації та проведення первинного фінансового моніторингу всіма професійними учасниками. Зокрема, і учасниками, що перейшли під нагляд НКЦПФР після закону про «спліт», так і товарними та іншими біржами, які є суб’єктами піднаглядними Комісії за новою редакцією Закону про про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Нові норми Положення обговорювались з учасниками ринку на етапі розробки його проєкту. Також до тексту увійшли норми, аналогічні Положенню про здійснення фінансового моніторингу для банків.

Запропоновані зміни значно удосконалюють проведення первинного фінансового моніторингу для всіх його учасників. Більшість процедур передбачають віддалену верифікацію клієнтів в електронному режимі за допомогою сучасних баз даних, електронних документів та носіїв.

Зокрема, документ регулює віддалене встановлення ділових відносин:

• за допомогою Системи BankID Національного банку України;
• запроцедурою верифікації, здійсненої СПФМ у режимі відеотрансляції з дотриманням встановлених вимог.

Із нового, при здійснені належної перевірки в присутності клієнта суб’єкта первинного фінансового моніторингу (СПФМ) є можливість:

• використовувати інформацію зчитану із ідентифікаційного документа, у який імплантовано безконтактний електронний носій (ID-картка),
• здійснювати фотофіксацію особи з власним ідентифікаційним документом з подальшим накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженим працівником СПФМ,
• отримувати е-паспорта для виїзду за кордон, завіреного кваліфікованою електронною печаткою Державного підприємства «ДІЯ».

Положенням визначені надійні джерела та передбачено їх розширення шляхом визначення переліку на сайті Комісії.

Для визначення належності клієнта або кінцевого бенефіціарного власника клієнта до політично значущих осіб, членів їх сімей та осіб, пов’язаних з політично значущими особами, СПФМ може використовувати інформацію:

• баз даних сервіс-провайдерів, що надають безоплатно або платно інформаційні послуги;
• публічні джерела даних у мережі Інтернет, включаючи офіційні інтернет-представництва органів державної влади;
• офіційні інтернет-представництва систем декларування доходів публічними особами, включаючи Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
• дані, що містяться в офіційних документах та інших відкритих джерелах, зокрема, в іноземних державних реєстрах, подібних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Крім цього, для адміністраторів недержавних пенсійних фондів (НПФ) змінами передбачені спрощені заходи належної перевірки.

Так, за наявності низького рівня ризику та суми пенсійних коштів, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку, що не перевищує 30 000 грн, СПФМ може здійснити верифікацію клієнта-фізичної особи шляхом:

• отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі);
• здійснення фотофіксації особи з власним ідентифікаційним документом, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника.

Також до Положення увійшли норми здійснення агентом ідентифікації та верифікації клієнта (для адміністраторів НПФ) та використання інформації третіх осіб для всіх інших СПФМ.

З текстом Положення можна ознайомитись на офіційному вебсайті Комісії за посиланням: https://www.nssmc.gov.ua/document/?id=11596229

Наразі документ відправлено на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.