Оподаткування: архівний матеріал

Визначення термінів:

ПКУ – Податковий кодекс України.

КУА – компанія з управління активами.

ЦП – цінні папери.

ІСІ – інститут спільного інвестування (КІФ або ПІФ).

Методика - Методика визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента, затверджена наказом Міністерства фінансів України 22.11.2011 № 1484, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 22.11.2011 № 1689, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 січня 2012 р. за № 100/20413 та набрала чинності з дня її офіційного оприлюднення, тобто з 13 лютого 2012 року (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0100-12).

Податковий агент – юридична особа або фізична особа, або представництво нерезидента (юридична особа), які зобов’язані нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку з доходів, що виплачуються такому платнику податку, вести податковий облік і надавати податкову звітність в податкові органи, за порушення чого несуть відповідальність згідно з Податковим кодексом (пп.14.1.180 ПКУ).

Інвестиційний прибуток – позитивна різниця між доходом, отриманим інвестором від продажу цінних паперів, та вартістю таких цінних паперів, що визначається із суми витрат на їх придбання (пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ).

Інвестиційний актив – пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом.

Пакет цінних паперів – окремий цінний папір, фондовий та товарний дериватив, а також сукупність ідентичних цінних паперів чи фондових та товарних деривативів.

Які строки подачі декларації про доходи і сплати податку з доходів?

Інвестор повинен самостійно, до 1 травня року, що настає за звітним (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ), подати в податковий орган за місцем проживання річну податкову декларацію, і до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену ним в податковій декларації (п.179.7 ст.179 ПКУ).

Які ставки податку щодо прибутку від операцій з цінними паперами?

Ставки податку на доходи фізичних осіб визначено у статті 167 розділу ІV ПКУ.

За прибутком, одержаним від операцій з цінними паперами на вторинному ринку,оподаткування резидентів здійснюється відповідно до вимог п.167.1 ст.167 ПКУ, й ставка податку становить 15 % від суми інвестиційного прибутку, якщо середньомісячна сума отриманих інвестором доходів, в тому числі прибутку від продажу інвестиційних активів, не перевищує десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. До сум, що перевищують зазначений розмір, застосовується ставка податку 17%.

Пунктом 167.2 статті 167 ПКУ установлено, що «ставка податку становить 5 % щодо доходу, нарахованого як: …дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону»

Відповідно до закону компанія, що управляє активами ІСІ, може сплачувати інвесторам доходи у формі дивідендів (для закритих фондів) та доходу у формі інвестиційного прибутку під час зворотного викупу цінних паперів ІСІ (пайового або корпоративного фонду) у разі виходу платника податку з числа учасників фонду (відкритого або інтервального) або під час ліквідації інвестиційного фонду.

Водночас, абзацом третім пункту 167.1 статті 167 ПКУ передбачено, що "… встановлені в абзацах першому та другому цього пункту ставки податків (тобто 15 або 17 відсотків) на застосовуються до доходів, визначених у пунктах 167.2-167.4 цієї статті", до яких відносяться доходи учасників ІСІ у вигляді дивідендів та у вигляді доходу, отриманого внаслідок викупу (погашення) цінних паперів ІСІ.

Щодо доходу за цінними паперами ІСІ, до якого застосовується ставка податку 5% від бази оподаткування, в подальшому не застосовується ставка податку 15 (17)% за наслідками перерахунку сум податкових зобов’язань за загальним річним оподатковуваним доходом.

Яким чином здійснювати облік і оподаткування доходу фізичної особи, якщо протягом року було здійснено декілька операцій купівлі-продажу цінних паперів різних інвестиційних фондів?

Облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами ведеться інвестором самостійно протягом звітного (податкового) року, окремо від інших доходів, отриманих платником податку з різних джерел, та понесених витрат (пп.170.2.1 п.170.2 ст.170 ПКУ). При цьому платник податку визначає інвестиційний прибуток за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, окремо від інвестиційного прибутку за операціями з цінними паперами чи деривативами, що не перебувають в обігу на такому ринку (пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ).

Якщо інвестор купував та продавав цінні папери декількох емітентів в звітному році, то він повинен підрахувати загальний фінансовий результат операцій з цінними паперами за такий рік. Фінансовий результат (прибуток/збиток) визначається тільки за операціями з тими цінними паперами, які були продані інвестором у звітному році. При цьому враховуються документально підтверджені витрати, понесені у зв’язку з їх придбанням, а також задекларовані належним чином непогашені збитки від операцій з інвестиційними активами за попередні роки. Витрати, пов’язані з купівлею цінних паперів без їх продажу у звітному році не зменшують інвестиційний прибуток, отриманий в результаті продажу інших цінних паперів протягом звітного року.

Платнику податку необхідно зберігати всі документи, пов’язані з купівлею/продажем цінних паперів та понесеними витратами, як до, так і після подання податкової декларації і сплати податку.

Чи необхідно подавати декларацію у разі відсутності інвестиційного прибутку (отримання збитків) від операцій з цінними паперами або якщо податок був сплачений податковим агентом?

Інвестор зобов’язаний подати річну декларацію до органу податкової служби, в якому він перебуває на обліку, у будь-якому випадку, незалежно від того отримав він інвестиційний прибуток чи збиток, та незалежно від того, чи податок з доходів інвестора був сплачений податковим агентом (ст.36, ст.49. пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ). Нова форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція з її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1395, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за № 1532/20270 та застосовуються з 1 січня 2012 р. (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1532-11)

Якщо за результатами 2012 року інвестор отримав інвестиційний збиток, його слід задекларувати до 1 травня 2013 року для зарахування у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами у 2013 році та наступних роках до повного його погашення (пп.170.2.6 п.170.2 ст.170 ПКУ).

Який порядок виконання торговцем цінними паперами функцій податкового агента? Яке документальне підтвердження доходів та витрат необхідне за операціями з інвестиційними активами?

Запровадження обов'язку податкового агента для торговця цінними паперами не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року, як на території України, так і за її межами.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

На виконання нового порядку Кодекс передбачає, що Міністерство фінансів України спільно з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку затвердило Методику визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0100-12).

Як і раніше, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу (пп.170.2.2 п.170.2 ст. 170 ПКУ). Але за новим порядком під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи сам торговець як податковий агент враховуватиме документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів, незалежно від часу їх виникнення (понесення).

До таких витрат, крім суми, сплаченої під час придбання інвестиційного активу, Методика відносить також документально підтверджені додаткові фактично сплачені витрати, що відповідно до законодавства здійснюються у зв’язку з отриманням такого доходу, а саме:

• винагорода (комісія) торговцю цінними паперами;
• біржовий збір відповідно до тарифів, затверджених фондовою біржею;
• вартість депозитарних послуг та/або послуг реєстроутримувача, затверджених відповідно депозитарною установою або реєстроутримувачем (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді);
• вартість банківських послуг, сплачених у зв’язку із здійсненням операцій з цінними паперами, за тарифами, затвердженими банківською установою (уся сума таких витрат, здійснених у розрахунковому періоді) (п.3.11 Методики).

В якості документального підтвердження витрат платником податку повинні бути надані оригінали або належним чином завірені копії первинних документів, на підставі яких він здійснив відповідні витрати, а також документів, що підтверджують факт переходу права власності на відповідні пакети цінних паперів, факт та суму сплати відповідних витрат (п.3.5 Методики). Такими документами є договори комісії, укладені з торговцем цінними паперами, договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки з рахунку у цінних паперах зберігача, розрахунково-касові та інші платіжні документи. Податковий агент зобов’язаний зберігати оригінали або належним чином оформлені копії таких документів.

З огляду на те, що за наслідками року платник податку повинен самостійно подати до податкових органів декларацію та документи, що підтверджують суми його доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, рекомендуємо платникам податку надавати торговцю цінними паперами, через якого вони здійснюватимуть відчуження цінних паперів, оригінали договорів та інших документів для того, щоб торговець мав змогу оформити належним чином завірені копії, а оригінали повернути платнику.

Належно оформленою копією документа є копія, засвідчена торговцем цінними паперами, за участю якого пакет цінних паперів було придбано, або органом, установою чи організацією, що видала документ, або посвідчена нотаріально, або посвідчена торговцем цінними паперами, який є податковим агентом у зв’язку із продажем такого пакета цінних паперів (п.3.6 Методики).

Документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для платника податку, є звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування. (пп.170.2.2 п.170.2 ст.170 ПКУ)

У разі якщо цінні папери були придбані платником податку за участю іншого торговця цінними паперами, як витрати за проданими цінними паперами податковим агентом приймаються за заявою платника податку підтверджені документально витрати за договором купівлі цінних паперів за участю такого торговця цінними паперами.

Зазначені витрати враховуються при обчисленні інвестиційного прибутку від операцій з цінними паперами податковим агентом, якщо раніше вони не були враховані іншим податковим агентом, що підтверджується довідкою довільної форми торговця цінними паперами, за участю якого цінні папери були придбані, підписаною його керівником та скріпленою печаткою (п.3.4 Методики).

Підтвердження витрат під час продажу цінних паперів здійснюється на основі договору на їх придбання. При цьому такий договір може слугувати підтвердженням понесених витрат лише стосовно цінних паперів, придбаних на його основі. У разі продажу ідентичних цінних паперів, придбаних відповідно до іншого договору, підтвердження витрат здійснюється за таким договором. Відповідальність за неодноразове використання одного й того ж договору для підтвердження понесених витрат під час продажу цінних паперів несе платник податку, як за включення до декларації перекручених (недостовірних) даних про суми понесених витрат, якщо такі дії призвели до заниження суми оподаткованого доходу (пп.120.1.1 п.120.1 ст.120 ПКУ).

Податковий агент щороку до кінця січня року, що настає за звітним податковим роком, надає платнику податку довідку про визначення торговцем цінними паперами при виконанні ним функцій податкового агента інвестиційного прибутку платника податку на доходи фізичних осіб за формою, встановленою у додатку до Методики. За результатами звітного податкового року довідка не видається, якщо вона була надана платнику податку у зв’язку із виконанням або розірванням до кінця звітного податкового року договору, укладеного податковим агентом з таким платником податку. Довідка надається для пред’явлення органу державної податкової служби за податковою адресою платника податку з метою визначення загального інвестиційного прибутку та податку з нього у річній податковій декларації (п.2.23 Методики).

Чи підлягають врахуванню понесені інвестором додаткові фактично сплачені витрати у разі викупу (погашення) цінних паперів ІСІ, якщо декларування отриманого інвестиційного прибутку та сплата податку за ставкою 5% здійснюються інвестором самостійно?

Базу оподаткування, щодо якої в даному випадку застосовується ставка податку 5%, встановлено абзацом п’ятим пункту 167.2 статті 167 ПКУ. Вона «визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості» (із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI від 07.07.2011)

Таким чином, для розрахунку бази оподаткування приймаються лише «прямі» витрати інвестора у вигляді суми, сплаченої продавцю цінних паперів ІСІ під час їх придбання.

Отже, на нашу думку, для розрахунку бази оподаткування за операціями з викупу цінних паперів ІСІ, слід застосовувати ставку податку 5% щодо доходу, визначеного якпозитивна різниця між сумою, отриманою від викупу цінних паперів ІСІ їх емітентом, та сумою коштів, сплаченою платником податку безпосередньо продавцю (у тому числі емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних, без зменшення такого доходу на суму додаткових фактично сплачених витрат, пов’язаних з придбанням таких цінних паперів та їх продажем.

Які наслідки ненадання документів, які підтверджують витрати на придбання інвестиційного активу або неналежного їх оформлення?

Навіть якщо за наслідками операції з інвестиційним активом у інвестора виявляються збитки, він все рівно повинен надати торговцю ЦП, через якого здійснюється продаж інвестиційного активу, документальне підтвердження витрат, понесених у зв’язку з придбанням цього інвестиційного активу, для визначення торговцем цінними паперами як податковим агентом фінансового результату (прибуток/збиток) за цією операцією. Інакше торговець цінними паперами буде вимушений нарахувати, утримати та сплатити податок з усієї суми нарахованого (сплаченого) інвестиційного доходу.

Контактні дані Державної податкової служби України

Сайт Державної податкової служби: http://sta.gov.ua

Гаряча лінія: 0 800 501007